Έκκληση Μητροπολίτου Επιφανίου προς τον Μητροπολίτη Ονούφριο για διάλογο υπέρ της Ενότητος [gr-en-ua]

Προς τον εν Κιέβω Μητροπολίτη ΟΝΟΥΦΡΙΟ

και όλους τους Ιεράρχες, τον κλήρο και τους λαϊκούς που είναι μαζί του

Επίσκοποι και πατέρες, αδελφοί και αδελφές!

Την ημέρα της Κοιμήσεως της Υπεραγίας Θεοτόκου, στηριζόμενος προσευχητικά στη μεσιτεία, την καθοδήγηση και τη βοήθειά Της σε κάθε καλή πράξη, επιθυμώ να ανανεώσω την έκκλησή μου εκ μέρους της Ορθόδοξης Εκκλησίας της Ουκρανίας προς Εσάς, Δέσποτα, προς τους Ιεράρχες, τον κλήρο και τους πιστούς που Σας αναγνωρίζουν ως Προκαθήμενό τους: για το καλό και την εδραίωση της ορθόδοξης χριστιανικής πίστης στην Ουκρανία, για χάρη της Εκκλησίας του Χριστού, για χάρη της προστασίας της αλήθειας από τις προσπάθειες διαστρέβλωσής της, να αρχίσουμε αμέσως διάλογο.

Για μεγάλο χρονικό διάστημα, για διάφορους λόγους, τόσο εκκλησιαστικούς όσο και σε μεγάλο βαθμό εξωτερικούς, κοσμικούς, η Ορθόδοξη Εκκλησία στην Ουκρανία υπέστη διαιρέσεις.

Για δεκαετίες οι Ιεράρχες, ο κλήρος και οι Ουκρανοί πιστοί επίμονα ζητούσαν από τη Μητέρα Εκκλησία μας, τη Μεγάλη του Χριστού την Εκκλησία στην Κωνσταντινούπολη -το Οικουμενικό Πατριαρχείο- βοήθεια και λύσεις στα προβλήματά τους. Επειδή μόνο αυτή και κανένας άλλος θεσμός,  εκτός ίσως από την Οικουμενική Σύνοδο, η οποία δεν είχε συνεδριάσει για μεγάλο χρονικό διάστημα, θα μπορούσε να αλλάξει αυτή τη θλιβερή κατάσταση των διχασμών και συγκρούσεων στην οποία βρισκόταν η Εκκλησία της Ουκρανίας.

Και με την χάρη του Θεού, το 2018, μετά από πολλές εκκλήσεις και επικλήσεις, χάρη στις σταθερές και κανονικά ορθές, γεμάτες μητρική στοργή και θυσιαστική διακονία αποφάσεις του Παναγιωτάτου Οικουμενικού Πατριάρχου Βαρθολομαίου και της Αγίας και Ιεράς Συνόδου του Οικουμενικού Πατριαρχείου, όλοι οι Ορθόδοξοι Χριστιανοί, οι οποίοι είχαν υποστεί παράνομους αφορισμούς και τιμωρίες εκ μέρους της εκκλησιαστικής εξουσίας της Μόσχας – όλοι αυτοί αποκαταστάθηκαν με τον κατάλληλο τίτλο και αναμφίβολα ανήκουν στο Σώμα της Εκκλησίας του Χριστού, έχοντας τη δική τους διακονία σε αυτήν.

Πάνω σε αυτή την σταθερή βάση από την Α.Θ. Παναγιότητα τον Οικουμενικό Πατριάρχη Βαρθολομαίο συγκλήθηκε η Ενωτική Σύνοδος στο Ναό της Αγίας Σοφίας στο Κίεβο, στις 15 Δεκεμβρίου 2018, στην οποία προσκλήθηκαν όλοι οι Ορθόδοξοι Αρχιερείς, και ο καθένας από αυτούς, συμπεριλαμβανομένου Εσάς, Δέσποτα, ενημερώθηκε εγγράφως.

Οι Ιεροί Κανόνες ορίζουν ότι η συμμετοχή στη Σύνοδο της Εκκλησίας δεν είναι δικαίωμα αλλά υποχρέωση ενός επισκόπου. Και αφού προσκλήθηκε με το δέοντα τρόπο, ο επίσκοπος πρέπει να προσέλθει στη Σύνοδο. Δυστυχώς, για διάφορους λόγους, δεν προσήλθαν όλοι όσοι κλήθηκαν. Το κανονικό δίκαιο επίσης καθορίζει ότι η απουσία κάποιου από τους κληθέντες στη Σύνοδο, χωρίς να υπάρχει επαρκής λόγος, δεν μπορεί να αποτελεί εμπόδιο για τις εργασίες της Συνόδου και τις αποφάσεις της. Αυτό ακριβώς συνέβη με την Αγία και Μεγάλη Σύνοδο της Ορθόδοξης Εκκλησίας στην Κρήτη, όπου δεν προσήλθαν κάποιοι από τους κληθέντες, αλλά αυτό δεν εμπόδισε το επιτυχές έργο της.

Η Σύνοδος στο Ναό της Αγίας Σοφίας, στις 15 Δεκεμβρίου του 2018, υιοθέτησε όλες τις αποφάσεις για τις οποίες συγκλήθηκε και δημιούργησε τη σταθερή κανονική βάση έτσι ώστε η ενιαία ήδη Ορθόδοξη Εκκλησία της Ουκρανίας ως Τοπική να λάβει, όπως το ζητούσε και επιθυμούσε για πολλά χρόνια, τον Τόμο Αυτοκεφαλίας από την Α.Θ. Παναγιότητα τον Οικουμενικό Πατριάρχη Βαρθολομαίο.

Το κανονικό δίκαιο και η τάξη γενικά, καθώς και ο Τόμος ειδικότερα, ορίζουν ότι όλα τα Ορθόδοξα εκκλησιαστικά ιδρύματα εντός της Ουκρανίας πρέπει να βρίσκονται σε οργανωτική και δικαιοδοτική ενότητα, ως μία και ενιαία Τοπική Ορθόδοξη Εκκλησία. Ωστόσο, με μεγάλη θλίψη και πόνο όλοι μας βλέπουμε ότι, κυρίως λόγω της στάσης του Πατριαρχείου της Μόσχας, ένα μέρος των Ορθόδοξων δεν έχουν ακόμη ακούσει το κάλεσμα της ενότητας που τους απευθύνεται και δεν έχουν εκπληρώσει αυτό το καθήκον να είναι ενωμένοι. Αλλά ακόμη και μεταξύ εκείνων των Ουκρανών Ορθοδόξων που δεν ανήκουν ακόμη στην οικογένεια της Ορθόδοξης Εκκλησίας της Ουκρανίας, ο αριθμός εκείνων που θέλουν να επιτύχουν αυτή την ενότητα αυξάνεται.

Την ίδια στιγμή, σύμφωνα με το σημείο που μας έδωσε ο ίδιος ο Κύριος, ο οποίος αναφέρει ότι ένα δέντρο γίνεται γνωστό από τους καρπούς του, όλος ο κόσμος μπορεί να δει ότι το Πατριαρχείο της Μόσχας έχει δηλητηριαστεί βαθιά από τις ψευδοθρησκευτικές διδασκαλίες του «ρωσικού κόσμου», ο δηλητηριώδης και θανατηφόρος καρπός των οποίων είναι ο σημερινός τρομερός πόλεμος της Ρωσίας κατά της Ουκρανίας. Ο διαβολικός και άθεος πόλεμος τον οποίο ο Πατριάρχης της Μόσχας αποκάλεσε ιερό και ευλόγησε τον Ρώσο ηγεμόνα και το στρατό του για όλα τα εγκλήματα που διέπραξαν και συνεχίζουν να διαπράττουν στη γη μας.

Επομένως, έχοντας ήδη μάθει με σαφή και αδιαμφισβήτητο τρόπο ότι τόσο η ρίζα όσο και ο καρπός του «ρωσικού κόσμου» είναι κακοί, θα πρέπει να είναι σαφές σε όποιον πραγματικά επιθυμεί να διατηρήσει την καθαρότητα της Ορθοδοξίας και νοιάζεται για το καλό της Εκκλησίας ότι θα πρέπει να απομακρυνθεί από αυτό το κακό και να μην έχει καμία σχέση με αυτό το σκοτάδι.

Ακολουθώντας σταθερά και ακλόνητα αυτές τις αρχές εμείς ξανά και ξανά απευθυνόμαστε προς Εσάς, Δέσποτα, και προς όλους τους Ορθόδοξους αδελφούς και Ορθόδοξες αδελφές μας αλλά πρώτα απ’ όλα προς τους Επισκόπους και Ιερείς, οι οποίοι φέρουν την μεγαλύτερη ευθύνη, όπως αναφέρεται και στην Αγία Γραφή, με την έκκληση να ξεκινήσει ο διάλογος για την ενότητα άνευ προκαταρκτικών όρων.

Εμείς γνωρίζουμε ότι νωρίτερα εκ μέρους Σας ανακοινώθηκαν τρεις προϋποθέσεις για έναν τέτοιο διάλογο, συγκεκριμένα – να απορρίψουμε τις αποφάσεις του Οικουμενικού Πατριαρχείου και να μην ακούσουμε τα αιτήματα όσων παίρνουν αυτές τις αποφάσεις και επιθυμούν να είναι ενωμένοι, ως Ορθόδοξη Εκκλησία της Ουκρανίας. Λόγω αντικειμενικών και ανεξάρτητων από μας αιτιών, εμείς δεν μπορούμε να συμφωνήσουμε σε τέτοιες απαιτήσεις, επειδή έρχονται σε αντίθεση με την Αλήθεια και θα σήμαιναν για μας την απάρνηση του Θεού, ο Οποίος έδωσε στους Ιεράρχες και στον κλήρο μας τη χάρη της Ιερωσύνης, και της Εκκλησίας του Χριστού, η Οποία μέσω του έργου και των κόπων του Οικουμενικού Πατριάρχου ευεργέτησε την Ουκρανία.

Για αυτό το λόγο, με αγάπη ζητούμε από Εσάς και τους Ιεράρχες, οι οποίοι είναι μαζί Σας, να συμφωνήσετε να ξεκινήσουμε το διάλογό μας άνευ προκαταρκτικών όρων. Έτσι ακριβώς όπως ξεκίνησε ο διάλογος που ευλόγησε και υποστήριξε ο αείμνηστος Μητροπολίτης Κιέβου και Πάσης Ουκρανίας Βολοντύμυρ και τον οποίον το Πατριαρχείο της Μόσχας κατέστρεψε. Είθε όλοι όσοι πραγματικά τιμούν τη μνήμη του Μητροπολίτη Βολοντύμυρ να τον πάρουν ως παράδειγμα.

Ως εκ τούτου, μη εγκαταλείποντας ποτέ την ελπίδα στον Θεό, στη μεσολάβηση της Παναγίας και όλων των Αγίων για την υπέρβαση των εκκλησιαστικών διαιρέσεων, παρά το γεγονός ότι όλες οι πολυάριθμες προηγούμενες εκκλήσεις μας προς Εσάς και όσους είναι μαζί σας για διάλογο έμειναν αναπάντητες, απευθύνομαι ξανά, Δέσποτα, προς Εσάς και όλους όσοι είναι μαζί Σας τώρα, και παρακαλώ μη μείνει αυτή η παράκληση, αυτό το απλωμένο προς Εσάς χέρι, χωρίς εποικοδομητική απάντηση.

Κάνω αυτή την έκκληση δημόσια, καλώντας ως μάρτυρες το πλήρωμα της Ορθοδοξίας και τον Ουκρανικό λαό. Είθε ο Θεός να ευλογήσει αυτό το καλό έργο με επιτυχία!

Με προσευχές για Εσάς,

† Ο Μητροπολίτης Κιέβου και πάσης Ουκρανίας Επιφάνιος

Προκαθήμενος της Ορθόδοξης Εκκλησίας της Ουκρανίας

15 Αυγούστου 2024

* * *

Appeal to Metropolitan Onufriy with a call for a dialogue on unity

                                             Metropolitan in Kyiv Onufriy

and all the hierarchs, clergy and laity who are with him

Bishops and fathers, brothers and sisters!

On the day of the Dormition of the Most Holy Theotokos, prayerfully relying on Her intercession, guidance and help in every good deed, I wish to renew my appeal on behalf of the Orthodox Church of Ukraine to You, Vladyka, to the hierarchs, clergy and faithful who recognise you as their Primate: for the good and establishment of the Orthodox Christian faith in Ukraine, for the sake of the Church of Christ, for the sake of protecting the truth from attempts to distort it, to immediately begin a dialogue.

For a long time, for various reasons, both church-related and largely external, worldly, the Orthodox Church in Ukraine has been divided.

For decades, the hierarchs, clergy and Ukrainian faithful have been persistently asking our Mother Church, the Great Church of Christ in Constantinople – the Ecumenical Patriarchate – for help and solutions to the problems. For only it, and no other institution, apart from, perhaps, the Ecumenical Council, which had not held its meetings for a long time, was able to change the mournful state of division and confrontation in which the Church of Ukraine lived.

And by the grace of God, in 2018, after many appeals and requests, due to the firm and canonically grounded, full of maternal love and sacrificial service decisions of His All-Holiness Ecumenical Patriarch Bartholomew and the Holy and Sacred Synod of the Ecumenical Patriarchate, all Orthodox Christians who had been unlawfully subjected to so-called excommunication and punishment by the ecclesiastical authorities of Moscow – all of them collectively were recognized as having the appropriate dignity and undeniably belonging to the fullness of the Church of Christ, having their own ministry in it.

On this firm basis, His All-Holiness Ecumenical Patriarch Bartholomew convened the Unification Council in St Sophia Cathedral in Kyiv on 15 December 2018, to which all Orthodox bishops had been invited, and about which each of them, including You, Vladyka, had been notified in writing.

The canonical rules stipulate that participation in the Council of the Church is not a right, but an obligation of the bishop. And being duly called, a bishop must attend the Council. Unfortunately, for various reasons, not all those called came. However, canon law also stipulates that the absence of one of those called to the Council without a proper reason cannot be an obstacle to the Council’s work and decisions. This is exactly what happened with the Holy and Great Council of the Orthodox Church in Crete, where some of those who had been called did not arrive, but this did not prevent its successful work.

On 15 December 2018, the Council in Saint Sophia adopted all the resolutions for which it had been convened and created a solid canonical basis for the unified Orthodox Church of Ukraine, as a Local Church, to receive, as it had requested and sought for many years, the Tomos of Autocephaly from His All-Holiness Ecumenical Patriarch Bartholomew.

Canon law and order in general, as well as the Tomos in particular, stipulate that all Orthodox Church institutions within Ukraine should be in organisational and jurisdictional unity as one and only Local Orthodox Church. However, it is with great sorrow and pain that we all witness that, primarily because of the position of the Patriarchate of Moscow, some Orthodox Christians have not yet heard the call of unity directed to them and have not fulfilled this duty – to be united. But even among those Ukrainian Orthodox who are not yet in the Orthodox Church of Ukraine, the number of those who want to achieve this unity is growing.

Meanwhile, according to the sign given to us by the Lord Himself, indicating that a tree is known by its fruit, the whole world knows that the Patriarchate of Moscow has been deeply poisoned by the pseudo-religious teachings of the ‘russian world’, the poisonous and deadly fruit of which has become Russia’s current terrible war against Ukraine. The war is devilish and godless, which the Patriarch of Moscow called sacred and blessed the Russian ruler and army for all the crimes they have committed and continue to commit on our land.

Hence, having already learnt in a clear and undeniable way that both the root and the fruit of the ‘russian world’ are evil, it should be clear to anyone who truly wishes to preserve the purity of Orthodoxy and who cares about the good of the Church that one should distance himself from this evil and have no connection with this darkness.

Consequently, firmly and steadfastly adhering to these principles, we address You again and again, Your Eminence, and all our Orthodox brothers and sisters, but first and foremost, bishops and priests, for they have a greater responsibility, as the Scriptures testify, to begin a dialogue on unity without preconditions.

We know that earlier on Your part You announced three requirements for such a dialogue, namely that we reject the decisions of the Ecumenical Patriarchate and that we do not hear requests from those who make these decisions and wish to be united as the Orthodox Church of Ukraine. But for objective reasons beyond our control, we cannot agree to such demands, because they are contrary to the truth and would mean for us a renunciation of God, Who granted our hierarchs and clergy the grace of the priesthood, and of the Church of Christ, which benefited Ukraine through the hands and labours of the Ecumenical Patriarch.

We therefore lovingly ask You, and the hierarchs who are with You, to agree to begin our dialogue without preconditions. This is exactly how the dialogue, which was blessed and supported by Metropolitan Volodymyr of Kyiv and All Ukraine, and which was destroyed by the Patriarchate of Moscow, began without preconditions. May all those who truly cherish the memory of Metropolitan Volodymyr take him as an example.

So, never abandoning hope in God, in the intercession of the Virgin Mary and all the saints in overcoming church divisions, despite the fact that all our numerous previous appeals to You and those with you for dialogue have remained unanswered, I once again appeal to You, Vladyka, and to all those who are with You, and ask you not to leave this appeal, this hand outstretched to you, without a constructive response.

I make this appeal publicly, calling the fullness of Orthodoxy and the Ukrainian people as witnesses. May God bless this good deed with success!

With prayer for You

Epiphaniy,

Metropolitan of Kyiv and All Ukraine,

Primate of the Orthodox Church of Ukraine

15 August 2024

* * *

Звернення до митрополита Онуфрія із закликом до діалогу про єднання

Митрополиту в Києві ОНУФРІЮ

та всім ієрархам, духовенству і мирянам, які перебувають з ним

Владики і отці, брати і сестри!

У день Успіння Пресвятої Богородиці, молитовно покладаючи надію на Її заступництво, спрямування і допомогу в усякій добрій справі, бажаю поновити заклик від імені Православної Церкви України до Вас, владико, до ієрархів, духовенства і вірних, які визнають Вас своїм Предстоятелем: заради блага і утвердження православної християнської віри в Україні, заради Церкви Христової, заради захисту істини від намагань спотворити її – невідкладно розпочати діалог.

Протягом тривалого часу з різних причин як церковного походження, так і більшою мірою зовнішнього, мирського, Православна Церква в Україні зазнавала поділів.

Десятиліттями ієрархи, духовенство та українські вірні наполегливо просили нашу Матір-Церкву, Велику Христову Церкву в Константинополі – Вселенський Патріархат про допомогу і вирішення проблем. Адже лише вона і ніяка інша інституція, окрім можливо Вселенського Собору, що не мав своїх зібрань з давнього часу, не могла змінити той скорботний стан поділів і протистояння, в якому перебувала Церква України.

І за милістю Божою 2018 року після подання багатьох звернень і апеляцій, завдяки твердим і канонічно обґрунтованим, сповненим материнської любові та жертовного служіння рішенням Його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія та Святого і Священного Синоду Вселенського Патріархату, всіх православних, які беззаконно з боку церковної влади Москви були піддані так званим відлученням і покаранням – всіх їх сукупно було відновлено як таких, що мають відповідний сан і беззаперечно належать до повноти Церкви Христової, маючи своє в ній служіння.

На цій твердій основі Його Всесвятістю Вселенським Патріархом Варфоломієм було скликано Об’єднавчий Собор у храмі Святої Софії в Києві 15 грудня 2018 р., куди були покликані всі православні архієреї, і про що кожен з них, в тому числі і Ви, владико, були письмово сповіщені.

Канонічні правила визначають, що участь у Соборі Церкви – не право, але обов’язок єпископа. І бувши належно покликаним, єпископ має прийти на Собор. На жаль з різних причин не всі покликані прийшли. Однак канонічне право також визначає, що відсутність когось з покликаних на Соборі без належної причини не може бути перешкодою для соборної роботи і рішень. Саме так відбулося зі Святим і Великим Собором Православної Церкви на Криті, куди не прибули деякі з покликаних, але це не зупинило його успішної праці.

Собор у Святій Софії 15 грудня 2018 р. ухвалив всі рішення, для яких був зібраний, і створив тверду канонічну основу для того, щоби єдина вже Православна Церква України, як Помісна, отримала, як вона цього і просила та бажала протягом багатьох років, Томос про автокефалію від Його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія.

Канонічним правом і порядком загалом, а також Томосом зокрема визначено, що всі православні церковні інституції в межах України мають бути в організаційній та юрисдикційній єдності, як одна і єдина Помісна Православна Церква. Однак з великою скорботою та болем ми всі є свідками того, що в першу чергу через позицію Патріархату Москви частина православних не почула ще заклику єдності, спрямованого до них, і не виконала цього обов’язку – бути єдиними. Але і серед тих українських православних, хто ще не перебуває в родині Православної Церкви України, зростає число бажаючих досягти цієї єдності.

Водночас, за тією ознакою, яку дає нам Сам Господь, вказуючи, що дерево пізнається за плодами – весь світ бачить, що Патріархат Москви виявився глибоко отруєний псевдо-релігійним вченням «русского міра», отруйним і смертоносним плодом якого стала нинішня страшна війна Росії проти України. Війна диявольська і безбожна, яку патріарх Москви назвав священною та благословив російського правителя і військо на всі ті злочини, які вони зробили і продовжують робити на нашій землі.

Тому, пізнавши вже явним і беззаперечним чином, що і корінь, і плід «русского міра» є злими – для всякого, хто істинно бажає зберегти чистоту Православ’я і хто дбає про благо Церкви має бути зрозумілим, що від цього зла слід віддалятися і не мати з цією темрявою жодної спільності.

Відтак, твердо і неухильно тримаючись цих засад, ми знову і знову звертаємося до Вас владико, і до всіх наших православних братів і сестер, але в першу чергу – до єпископів і священників, бо на них покладено більшу відповідальність, як свідчить про це Писання – із закликом без всяких попередніх умов розпочати діалог про єдність.

Ми знаємо, що раніше з Вашого боку були оголошені три вимоги щодо такого діалогу, а саме – щоби ми відкинули рішення Вселенського Патріархату і щоби ми не чули прохань від тих, хто приймає ці рішення і бажає бути єдиними, як Православна Церква України. Але з об’єктивних і незалежних від нас підстав ми не можемо погодитися з такими вимогами, бо вони суперечать істині та означали би для нас зречення від Бога, Який подав нашим ієрархам і кліру благодать священства, і від Церкви Христової, яка руками і працею Вселенського Патріарха благодіяла Україні.

Тому ми з любов’ю просимо Вас та ієрархів, які з Вами – погодитися розпочати наш діалог без попередніх умов. Саме так, без попередніх умов, розпочинався діалог, який благословив та підтримував блаженної пам’яті Митрополит Київський і всієї України Володимир і який Патріархат Москви зруйнував. Нехай всі, кому справді дорогою є пам’ять митрополита Володимира – візьмуть у цьому його за приклад.

Тож, ніколи не полишаючи у справі подолання церковних розділень надії на Бога, на заступництво Богородиці та всіх святих, попри те, що всі наші численні раніше зроблені звернення до Вас і до тих, хто з Вами, щодо діалогу залишилися без відповіді – знову звертаюся до Вас, владико, і до всіх, хто тепер є з Вами, та прошу не залишити цього звернення, цієї простягнутої до вас руки, без конструктивної відповіді.

Це звернення я роблю публічно, закликаючи у свідки Повноту Православ’я і український народ. Нехай Бог благословить добру справу успіхом!

З молитвою про Вас –

Епіфаній,

Митрополит Київський і всієї України,

Предстоятель Православної Церкви України

15 серпня 2024 р.